«Дипломатичне пожвавлення та  ескалація «війни інфраструктур». Україна у фокусі світових ЗМІ

«Переговорний процес виходить  з анабіозу»

Головним каталізатором дискусій у пресі на українську тему став  візит до Москви та Києва спецпредставників  Дональда Трампа – Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера.

Більшість західних медіа після їхніх переговорів з главою РФ відзначили, що  позиція Путіна щодо України залишилася непохитною. Він упевнений у своїй перевазі на фронті, і тому переговорний процес для нього не більше ніж «гарна міна при поганій грі».

Про це пише Reuters. Радник президента РФ з міжнародних питань за підсумками переговорів зазначив, що «…Росія нібито досягає «реального прогресу» на полі бою і впевнена в досягненні своїх цілей», - при цьому підкресливши «…необхідність усунення «всіх першопричин» конфлікту».  Видання підкреслює, що «Путін неодноразово наполягав на тому, що будь-яка мирна угода має враховувати «реалії на місцях», і завжди виступав проти припинення вогню як прелюдії до мирних переговорів – давньої вимоги України». 

Резюмуючи підсумки зустрічі, Reuters зазначає «…тригодинна бесіда в Кремлі, попри «змістовний» тон заяв російської та американської сторін, не принесла жодного прориву».

Те, що переговори з Віткоффом і Кушнером не підштовхнуть Путіна до  миру, підтвердив подальший перебіг подій. Про це в аналітичному матеріалі пише CNN. 

«…Після того, як посланці Трампа  покинули Київ, ракети й безпілотники Путіна поклали край триденній паузі в атаках, завдавши нового удару, внаслідок  якого загинули п’ять людей». 

Провал на переговорному треку CNN пов’язує  з нездатністю дипломатичного дуету посланців Трампа адекватно сприймати реальність російсько-української війни: «Публічні заяви, зроблені на зустрічах американського дипломатичного дуету з Путіним і Зеленським, не вселяють особливої надії на те, що вкорінені чинники, які затягнули війну більш ніж на чотири роки, послабилися. А низка недоречних зауважень і жестів викликає сумніви в їхньому розумінні природи війни, мотивів Росії та підходу, що нагадує неодноразово провалені угоди з нерухомістю. У Москві шанобливі та захоплені коментарі Віткоффа на адресу Путіна про те, що їхні зустрічі стануть пам’ятною подією на пенсії, викликали подив, з огляду на нещадні напади російського лідера на українців і попередження союзників США про таємні диверсії Кремля, що загрожують їхній території»

Телеканал ставить під сумнів ефективність американської «човникової» дипломатії: «…перспектива нової та ефективної американської дипломатії видається такою ж важкодосяжною, як і виконання США, вочевидь, зробленої Трампом раніше влітку пропозиції дозволити Україні ліцензувати виробництво протиракетних комплексів Patriot».

CNN прямо висловлює своє побоювання, що симпатії Трампа перебувають на російському боці й  пов’язані з бізнес-інтересами: «Історія улесливих висловлювань президента США на адресу російського лідера давно ставить під сумнів мотиви адміністрації щодо України. Тим часом після зустрічі Росія натякнула на майбутні економічні можливості між двома країнами, що знову викликало в Європі побоювання, що Трамп більше зацікавлений в угодах, можливо, пов’язаних з російськими мінеральними та природними ресурсами, ніж у справедливому мирі в Україні», - і додає, - «… у дипломатії Трампа простежується певна закономірність. Після консультацій з Путіним Вашингтон, як правило, висуває пропозицію, яка значною мірою відображає цілі Росії. Коли Зеленський відмовляється, адміністрація висловлює невдоволення, і наступні, пом’якшені версії плану стають неприйнятними для Кремля. Доки ситуація не зміниться, надії на нову ініціативу з боку США мають залишатися стриманими».

Камінь спотикання…

Про те, що каменем спотикання в переговорах України та РФ залишається територіальне питання, написала Financial Times:«…Східний регіон, близько 75 відсотків якого перебуває під контролем Росії, є червоною лінією для Зеленського, який наполягає на тому, що Україна ніколи не передасть цю територію або будь-яку іншу територію, окуповану московськими військами». Видання цитує слова Зеленського, які окреслили  принципову рамку  Києва: «Питання Донбасу стосується не лише Донбасу. Це питання всієї війни».

На зустрічі Ялтинської європейської стратегії 12 вересня в Києві   Джаред Кушнер також зазначив, що  «…найскладнішим питанням, як і раніше, залишається територіальне. Я думаю, що це, вочевидь, певною мірою визначається тим, що відбувається на полі бою, де в цьому плані склалася доволі динамічна ситуація». Спецпосланець  підтвердив, що  президент РФ Володимир Путін окреслив лінію, якої він хоче досягти: «Якби Україна захотіла відступити до цієї лінії (мається на увазі Донбас), то, очевидно, решта угоди в нас уже розроблена й узгоджена. Поки що Україна не хоче цього робити». 

«Вікно можливостей»: дедлайни в Нью-Йорку і тристоронній формат

Американське видання Axios опублікувало інтерв’ю з Володимиром Зеленським. У ньому український президент прямо назвав вересень і жовтень 2026 року головним «вікном можливостей» для відновлення дипломатичного процесу та обговорення кроків з деескалації (зокрема, енергетичного перемир’я) до настання зимового періоду: «Україна хоче використати вересень і жовтень для відновлення дипломатичного процесу. Як можливий майданчик для подальших переговорів між США та Україною він запропонував Генеральну Асамблею ООН у Нью-Йорку».

Reuters  проаналізувало терміни проведення нового раунду тристоронніх переговорів (Україна — США — РФ). З посиланням на главу Офісу президента Кирила Буданова  агентство зазначило, що «… підготовка ведеться до початку жовтня 2026 року». За інформацією Reuters, «…остання тристороння зустріч відбулася в Женеві в лютому. Ініційовані США дипломатичні зусилля зайшли в глухий кут, оскільки Вашингтон був зосереджений на конфлікті з Іраном».

«Зимовий пакет»…

Міжнародні ЗМІ  також активно коментували тему так званого «Зимового пакета» підтримки та деескалації. Західна преса поділяє обговорюваний пакет на два ключові напрями:

Військово-енергетична допомога від США:  Київ розраховує на посилення протиповітряної оборони (нарощування постачання протиракет і систем Patriot), захист енергетичної інфраструктури, а також стабільні постачання скрапленого природного газу (СПГ/LNG) зі США, щоб пережити зиму. Про це пише Bloomberg : «Україна змирилася з тим, що війна з Росією затягнеться ще на одну сувору зиму, і шукає від союзників «пакет заходів», який включав би посилення протиповітряної оборони, а також енергопостачання, зокрема постачання американського скрапленого природного газу».

Спроба зимової деескалації: на  цьому акцентує свою увагу портал  Axios, зазначаючи, що  адміністрація Дональда Трампа через своїх посланців промацує ґрунт для тимчасового зниження інтенсивності бойових дій на зимовий період. Ідеться про можливі кроки із взаємної відмови від ударів по енергетичних об’єктах (подоба «зимового перемир’я» в інфраструктурній війні). Видання цитує слова Зеленського про те, що «… деякі обговорення стосувалися кроків з деескалації з боку РФ та України напередодні та під час зими: є ідеї, що стосуються енергетичних об’єктів, постачання зерна, експорту нафти і газу. Мета – знайти кроки до або під час зими, які можуть наблизити сторони до миру». 

«Війна інфраструктур»

Після від’їзду Віткоффа і Кушнера  Кремль намагається знову продемонструвати, що інтенсивність ударів по українській енергетиці та цивільних об’єктах залишається для нього  головним пріоритетом «примушення» Києва до капітуляції. У відповідь РФ отримує від України болючі удари по своєму енергетичному та логістичному  сектору. «Війна інфраструктур» між Україною та РФ виходить на пікові оберти. Обидві сторони значно розширили географію ударів і тестують нові тактики напередодні складного зимового періоду.

Aljazeera  зазначає, що кількість ударів по цивільній інфраструктурі порівняно з 2022 роком зросла більш ніж удвічі: «У 2022 році російські війська завдали 29 792  удари по Україні. З них 1635, або понад 5 відсотків, — удари по цивільній інфраструктурі, включно з житловими будинками, енергетичними об’єктами, закладами охорони здоров’я та освіти. До  серпня 2026 року число російських атак на цивільну інфраструктуру в Україні зросло до 7170, що становить понад 13 відсотків від усіх російських атак на країну». Згідно з тим самим аналізом видання «… у 2022 році в Росії було зафіксовано 245 українських атак, 24 з яких – близько 10 відсотків – були спрямовані проти цивільної інфраструктури. До серпня 2026 року ця цифра зросла до 3560 атак, або 27 відсотків від усіх українських атак у Росії».

«РФ розширює перелік своїх цілей»

Aljazeera зазначає, що «…багаторічні удари РФ по енергетиці України показали, що покласти енергосистему надовго вкрай складно. Росіянам це практично ніколи не вдавалося, хоча засобів ураження в них значно більше, ніж в України. Наступної зими Москва хоче повторити кампанію ударів у розрахунку на те, що дефіцит ракет ППО в Києва, а також масове застосування нових важкозбиваних реактивних дронів усе-таки дозволить остаточно добити українську енергосистему або завдати їй украй болючого удару, від якого вона оговтуватиметься місяці й роки. Але навіть з урахуванням усіх негативних для України вхідних даних такий результат узимку далеко не гарантований». Водночас Aljazeera  повідомляє про розширення переліку цілей, по яких завдає ударів РФ.  На додачу до  традиційних атак на об’єкти енергетики, порти та залізниці армія РФ почала систематично бити по паливних мережах, комерційних складах, харчових виробництвах і великих підприємствах (наприклад, удари по заводу Bunge у Дніпрі та ТЦ у Сумах). Видання повідомляє, що  «…Росія атакувала автозаправні станції в Києві, що свідчить про нову кампанію, спрямовану на цивільні райони столиці». Про зміну тактики в завданні ударів по  Україні пише російський опозиційний сайт «Медуза»: «Армія РФ прагне виснажити українську ППО. Крім військових складів, під удар потрапляють і цивільні об’єкти. Однією з нових цілей стали склади в Київській області — ймовірно, їх атакують у відповідь на літні удари ЗСУ по складах Ozon, Wildberries і нафтопереробних заводах. Денні повітряні тривоги паралізують життя міста, нічні — переривають сон сотень тисяч людей. Через порушену логістику з київських супермаркетів зникають деякі продукти». 

Удари біля кордонів НАТО

У ніч з 12 на 13 вересня армія РФ розширила й географію атак, завдавши удару по західних регіонах України. «Вибухи було чути в Рівному, Івано-Франківську, Тернополі, Хмельницькому, а також у Стрию Львівської області і під ударами опинилися АЗС, залізничні об’єкти та житлові будинки», - зазначає DW.

Голова польського уряду Дональд Туск провів спеціальний брифінг у зв’язку із застосуванням військами РФ безпілотників за кілька кілометрів від кордону України та Польщі. Польське агентство преси цитує Туска: «Ми не можемо, на жаль, виключити, що ця ескалація торкнеться і нашої території», — заявив він. За словами прем’єр-міністра Польщі, «російські військові, зокрема, можуть спробувати дезорганізувати роботу українських пунктів пропуску і навіть, можливо, зруйнувати їх». Це, зазначив він, «може безпосередньо зачепити Польщу». При цьому Туск висловив надію на те, що «найгірший сценарій не спрацює», і підкреслив, що польська влада зробить усе можливе для захисту країни. Також прем’єр-міністр Польщі заявив, що його країна готова, у разі потреби, звернутися по допомогу до союзників по НАТО.

«Спіраль взаємності: удари України у відповідь»

Світові медіа минулого тижня активно коментували рекордну за глибиною атаку українських безпілотників по території РФ.

Aljazeera   проаналізувала удар українських БпЛА по комплексах переробки газового конденсату в Ямало-Ненецькому автономному окрузі (Новий Уренгой).  По-перше, відзначаючи рекордну глибину — майже 3000 кілометрів від кордону України. У РФ визнали, що «…атака України в середу стала першою, що досягла Арктики».

По-друге, підкреслила здатність України завдавати значно більшої шкоди економіці РФ.

«У Ямало-Ненецькому регіоні зосереджено близько 80 відсотків російського видобутку природного газу і дві третини її газових запасів, а також 13 відсотків запасів нафти країни. Запаси газу в цьому регіоні становлять 26,5 трильйона кубометрів; світові потреби в газі становлять близько 4,2 трильйона кубометрів на рік. Новий Уренгой відомий як газова столиця Росії завдяки своєму життєво важливому для російської газової та нафтової промисловості видобутку. Здатність України досягати поставлених тут цілей означає, що це може завдати значно більшої шкоди російській економіці, яка значною мірою залежить від експорту енергоносіїв, особливо з огляду на те, що Росія перебуває під міжнародними економічними й торговельними санкціями з моменту першого вторгнення в Україну в лютому 2022 року», - пише Aljazeera.

The Guardian, крім Сибіру, звертає увагу на масштабні удари України по Самарській (Тольятті), Ростовській (Таганрог), Вологодській, Саратовській областях, а також по Дагестану (порт Махачкала). Видання зазначає, що «…військовий потенціал України покращується, зокрема підвищується ефективність ударів по російських нафтопереробних заводах. Нині безпілотники завдають ударів по установках вторинної переробки на російських нафтопереробних заводах, заміна яких може зайняти від шести до восьми місяців». The Guardian також фіксує, що «…у серпні російські нафтопереробні заводи зазнали обстрілів щонайменше 22 рази, що стало найвищим місячним показником від початку війни».

Визнають шкоду від  ударів українських БпЛА по «нафтянці» і в самій РФ. Так, російські ЗМІ  пишуть, що від початку вересня в Санкт-Петербурзі загострився дефіцит пального. На заправках «Лукойл» і «Роснефть» накопичуються величезні черги з автомобілів.  « З 6 по 10 вересня частка заправок, які працюють у штатному режимі, у Петербурзі знизилася з серпневих 95% до 30–40%. Головна причина полягає в тому, що нафтопереробний завод «КІНЕФ» у Ленінградській області зупинив переробку нафти після атаки БпЛА 30 серпня. Цей завод є основним постачальником нафтопродуктів для Санкт-Петербурга», - повідомляють місцеві пабліки.

Таким чином, світові ЗМІ сходяться на думці, що обидві сторони входять в осінньо-зимовий період у фазі максимального загострення. «Війна інфраструктур» у найближчі місяці стане ключовим чинником, що визначатиме економічне виживання України та стабільність тилу  Російської Федерації.

«Путін радше повбиває всіх, ніж визнає свою поразку»

Безумовної уваги заслуговує  стаття, написана британським журналістом Саймоном Тісдаллом у The Guardian.  

 «Путін радше продовжить убивати, ніж визнає, що програв. На тлі катастрофічної зими, яка насувається на Україну, НАТО має втрутитися».

Тісдалл  вважає, що Володимир Путін веде «вічну війну» і не збирається прагнути миру, оскільки визнання поразки для нього неприпустиме.

РФ, зазнаючи невдач на полі бою, дедалі активніше завдає ударів по цивільній інфраструктурі України. «Російські ракети та безпілотники регулярно атакують Київ та інші українські міста. Серед цілей – житлові будинки, лікарні, школи, логістичні центри, склади, підприємства та об’єкти, необхідні для забезпечення населення продуктами й медикаментами. З наближенням зими ситуація може стати ще складнішою. Росія може  завдати масштабних ударів по українській енергосистемі та водопостачанню, що залишить мільйони людей без електрики й тепла», - пише Тісдалл. Оглядач вважає, що  Путін не демонструє готовності завершити війну, «…навіть попри значні втрати та економічний тиск усередині країни, російське керівництво продовжує говорити про нібито успішне виконання поставлених цілей». Журналіст особливо підкреслює: «Він радше повбиває всіх, ніж визнає, що програв».

Тісдалл критикує нерішучість США та нездатність європейських країн повністю компенсувати брак американської військової допомоги. «Головна причина – хронічна двоїстість і ненадійність США, які перетворили Україну на нерозв’язну нескінченну війну. Колишній президент Джо Байден у 2022 році кинув українцям рятівне коло, а потім залишив їх напризволяще. Відтоді Трамп намагається їх «втопити». Попри припинення наземного вторгнення та перенесення бойових дій у центральні райони РФ, Україна стала вразливішою для повітряних атак. Значною мірою це пов’язано з тим, що Трамп відмовився від дозволу Україні виробляти комплекси ППО Patriot . Європа не змогла заповнити цю прогалину. Загравання та вихваляння Путіна з боку Трампа, що виявилося на огидному саміті на Алясці, його залякування Зеленського підривають опір України, європейську безпеку та надії на якнайшвидше мирне врегулювання».

У підсумку Тісдалл закликає західні демократії не залишатися осторонь на тлі російських атак: «Західні демократії не можуть сидіти склавши руки, спостерігаючи, як щодня зростає кількість варварських нападів Москви на мирне населення. НАТО має нарешті перейти в наступ, ясно даючи зрозуміти, що нові злочини неприпустимі, пригрозивши завданням ракетних ударів по російських пускових установках безпілотників і ракет, і змусити Путіна відступити, перш ніж його нескінченна війна стане війною для всіх». Тісдалл вважає, що вічні війни спричинені некомпетентними та дурними лідерами».

«У Києва закінчуються гроші, люди для самооборони та перехоплювачі Patriot»

Журнал The Spectator   опублікував резонансну і не мейнстримну для британських медіа статтю свого заступника головного редактора Оуена Метьюза  під заголовком «Україна програє війну». У ній він робить низку, зокрема й неоднозначних, висновків.

По-перше, у публікації він зазначає, що цілі Путіна не змінилися: «Володимир Путін ні на йоту не змінив цілі війни з 2022 року і, як і раніше, сповнений рішучості продовжувати бойові дії. У Дональда Трампа немає нового мирного плану, крім завершення війни в Україні на умовах Путіна».

 По-друге, підбиваючи підсумки візитів Кушнера і Віткоффа до Москви та Києва, він робить невтішні висновки щодо американських «пряників» Путіну: «У певному сенсі Трамп глибоко помиляється, вважаючи, ніби обіцянки вигідних угод здатні вплинути на рішення Кремля. Якби Путіна справді хвилювала російська економіка, він узагалі не розпочав би повномасштабного вторгнення. Для Путіна цей конфлікт — не питання збереження добробуту, а питання захисту Росії від екзистенційної загрози. Водночас Зеленський так само сильно обманюється щодо шансів України завдати поразки Росії - або навіть, як не прикро, щодо здатності зупинити повільне, але невблаганне просування Кремля. Що ще важливіше, поки Кремль продовжує нещадну кампанію з метою зробити українські міста непридатними для життя, зруйнувати економіку країни та позбавити її майбутнього, здатність Києва захищатися опиняється під великим питанням», - пише Метьюз.

По-третє, The Spectator  критичною проблемою називає нестачу грошей і людей в Україні. На його думку, Київ уже витратив більшу частину оборонного бюджету на 2026 рік і стикається з дефіцитом близько 26 млрд. євро. «У Києва закінчуються гроші та люди для самооборони, так само як і перехоплювачі Patriot, призначені для захисту повітряного простору від кремлівських обстрілів», - зазначає Метьюз.

Однак головне послання The Spectator  скерував на адресу європейських союзників України, звинувачуючи їх у нинішньому становищі України.

Зокрема, він докоряє Європі подвійними стандартами: «Європа багато говорила про санкції, але на практиці (через закупівлі нафти і газу) відправила Москві значно більше грошей, ніж Києву у вигляді військової допомоги», -  зазначає Метьюз.

Також The Spectator  звинувачує країни Старого світу  в боягузтві: «Побоювання європейських країн за власну безпеку та небажання спустошувати свої арсенали заблокували постачання далекобійної наступальної зброї (наприклад, німецьких ракет Taurus) і додаткових комплексів Patriot».

Метьюз зазначає, що в європейців відсутня стратегія підтримки України: «Європа продовжує говорити правильні слова. Але в неї немає конкретного плану, як допомогти,або врятувати Україну від люті Кремля - і тим більше як зруйнувати російську економіку чи зламати волю Путіна».

Підбиваючи підсумки, Метьюз резюмує: «На сьогодні кожна наступна мирна пропозиція виявляється для Києва гіршою за попередню. Схоже, відвертий задум Путіна полягає в тому, щоб завдати по українських містах жорстокого завершального удару, перш ніж остаточно врегулювати конфлікт на своїх умовах - можливо, вже наступного року».